«Храмой» з першого дня повномасштабного вторгнення долучився до полтавського ДФТГ. Потім проходив навчання, а далі долучився до побратимів, які служать у бригаді. 

 «До повномасштабної війни я був директором комунального підприємства. Працював на державу. Зараз теж працюю на благо суспільства, але в інших умовах, – говорить Андрій. –Я роблю вклад в перемогу і в сильну, незалежну Україну».

Захисник «Храмой» розповів, що війна змінила його життя, як і всім…

Війна – це завжди погано. Нічого хорошого від неї чекати не можна. Вдосконалюємо свої військові навички, адже треба наближати нашу перемогу. Не вагайтеся йти до нас. Тут немає такого, що коли ти долучився, то одразу в бій. Ти можеш бути водієм, механіком, оператором БПЛА чи будь-яким іншим спеціалістом», – сказав Андрій.  

 Про перший бойовий досвід на Мар’їнському напрямку Андрій згадує: «На бойових завданнях найбільше запам’яталась мужність побратимів. На війні бути мужнім просто. Війна – це важка робота. Робота – яку потрібно виконувати. Адже йдеться про захист України, про безпеку твої рідних і близьких. Коли розумієш, що або ти його, або він тебе – це додає рішучості та мужності. Моя мотивація звучить так: «Не допустити ворога до рідного краю, та помститися за полеглих побратимів».